Сьогодні у Центр творчості дітей та юнацтва відбулася вистава «А я жива і дихаю весною…» — глибока, щемка й надзвичайно відверта постановка, яка не залишила байдужим нікого в залі.
Це була історія про перші години повномасштабної війни — очима дітей і дорослих. Про страх і розгубленість. Про дзвінки серед ночі. Про тривогу, сльози, обійми та мовчання, у якому було більше за слова.
Кожна сцена — як натягнута струна. Чисті емоції, справжні переживання та біль втрат, які проживали актори разом із глядачами. Але крізь цей біль червоною ниткою проходила віра — у людей, у силу українського народу та у Перемогу України.
Постановка змусила згадати те, що назавжди залишиться в серці кожного українця. І водночас — нагадала, наскільки важливо берегти людяність, підтримку та світло навіть у найтемніші часи.
Щиро дякуємо сценаристці та режисерці-постановниці Поліні Лучко, а також усім учасникам вистави за сміливість говорити про складне мовою мистецтва.
