День пам”яті та примирення

Друга Світова – найбільша трагедія людства ХХ століття. Глобальний військовий конфлікт призвів до загибелі понад 80 мільйонів людей. Ця війна стала найкривавішою і най- жорстокішою в історії людства. Саме 8-го травня, ми українці, вшановуємо пам»ять тих, чиє життя обірвало насильство світового масштабу: людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої Світової Війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

День пам»яті та примирення у Другій Світовій – це не тріумф переможців над переможеними, це нагадування про страшну катастрофу, в якій домінували озброєння, ультиматуми, агресія та анексія. Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. Однак, єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни, був визвольний рух – люди і організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують і Українську повстанську армію.

У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Назавжди закарбувався в пам»яті учасників Другої світової той страшний світанок, який настав 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі. Завершилися ці 6 страшних років 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства, зокрема, Голокост, а також уперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворожих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновниць) і сформовано нову систему міжнародних відносин.Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч). Разом понад 7 мільйонів осіб. Крім того, в рамках українського визвольного руху (100 тисяч в УПА) протистояли нацизму і комунізму. Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тисяч стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі. Для нашої країни Друга світова війна – національна трагедія, під час якої, українці були позбавлені власної державності. З різних причин на німецькому боці воювало до 250 тисяч українців і до 50 тисяч було мобілізовано до армій союзників Третього Рейху.

Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. Комуністичний Радянський Союз скористався перемогою над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Він проіснував аж до 1991 року і за цей час був ініціатором або причетним до численних злочинів (геноциди, військові інтервенції, каральна психіатрія, розробка та використання заборонених озброєнь тощо). Згодом, все це призвело до нової катастрофи для українського народу. Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, незалежність і намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно є загрозою для всього світу. Ця боротьба триває щоденно, вісім років поспіль і ми не маємо права схибити і програти, бо, як і 77 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських звірячих амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця.

«1939-1945.Ніколи знову», «1939-1945.Пам»ятаємо, перемагаємо» – це ті інформаційні гасла українського народу, які з 2014 року набули своєї значимості і сили. Гасла, котрі кардинально перевернули мислення в наших головах. Символом пам»яті став червоний мак. Вперше цю квітку використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та символічні гасла.

Український народ неодмінно переможе! Для цього нам потрібне своє озброєння: бути єдиними, соборними, діяти і захищати те, що належить нам по праву. Коли ми разом, коли за нами правда, відродиться і справедливість. Міць наших Збройних Сил, підтримка багатьох країн світу є запорукою існування української Держави та збереження прав людини для її громадя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *