Її вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.
Талановитій письменниці-шістдесятниці, лауреату Шевченківської премії, берегині української літератури Ліні Костенко – 92! Вона була і залишається поетесою епохи. Її твори не мають часових меж і досі не втратили своєї актуальності. Гостра, незламна, звикла завжди говорити те, що думає. Саме за активну участь у дисидентському рухові у 60-х і 70-х роках, Ліну Василівну надовго виключили із літературного процесу. Але це її абсолютно не зламало, а навпаки – загартувало.
Повернутися до читачів поетеса змогла лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів “Над берегами вічної ріки”, а 1979-го — історичний роман у віршах “Маруся Чурай”, який чекав свого виходу 6 років. За нього поетеса отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.
У творчому доробку Ліни Василівни більше 20 видань — збірки поезій, три великих поеми, два романи у віршах, і особливий твір – роман Записки українського самашедшего. Опублікований був видавництвом А-ба-ба-га-ла-ма-га у 2010 році. Твір – це рефлексія на той час 80-річної письменниці на події в Україні у 1990-х-2000-х роках. Видання одразу ж стало українським бестселером.
Твори Ліни Костенко перекладено англійською, італійською, французькою, польською, словацькою, білоруською, естонською мовами. Її вивчають у школі, її декламують українські митці. А ще однією ознакою актуальності її творчості є те, що вірші Костенко стають піснями сучасних українських виконавців і серед них Джамала, Сестри Тельнюк, Віталій Козловський і навіть гурт білоруського музиканта Сергія Міхалка BRUTTO, гурт Фіолет, Оксана Муха та інші.
