Трагедія, яку не забути…

Сьогодні, 26 квітня, в Україні відзначають 36-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка сколихнула увесь світ. Цю подію називають однією з найбільших трагедій ХХ століття, адже вона вплинула на життя не лише Українців, а й людей у всьому світі. Наслідки радіаційного впливу відчутні і до сьогодні.

26 квітня 1986 року у місті Прип’ять Київської області сталася аварія на Чорнобильській АЕС. О 01:23 ночі відбулося два вибухи на четвертому енергоблоці атомної радіостанції. Через це енергоблок був частково зруйнований, зайнялася пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу. Сила вибуху прирівнювалася до 500 бомб – таких, що колись були скинуті на Хіросіму. На ліквідацію катастрофи було кинуло сотні пожежників та працівників аварійних служб. Пожежу намагалися загасити кілька днів поспіль, протягом усього того часу в атмосферу надходило все більше радіації. Цілком ліквідувати пожежу вдалося лише 10 травня…

Внаслідок Чорнобильської катастрофи понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані, але лише на другий день. Радянська влада намагалася приховати інформацію про аварію та її наслідки. Місто Прип’ять та навколишні села стали непридатними для життя. Через високий рівень радіаційного фону багато ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, працівників АЕС та жителів району померли від променевої хвороби. Загалом за приблизними розрахунками число померлих від аварії на ЧАЕС сягає 4000 осіб.

За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії. Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявила високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН. 

Українська нація із гордістю та шаною й досі згадують героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, наших співвітчизників які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка здатна вмить буквально випалити усе живе. Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я стали фатальними для багатьох з них, але це не зупинило наших військових, медиків, правоохоронців першими прийняти на себе цей страшний вогонь небезпеки ціною власного життя.   

Наслідки Чорнобильської катастрофи відчутні і досі, збільшилося число онкохворих пацієнтів

Після аварії у 1986 році над четвертим енергоблоком ЧАЕС було збудовано «Укриття» більш відоме, як «Саркофаг». Кілька десятиліть воно слугувало захистом від радіоактивних речовин. Коли «Укриття» почало руйнуватися, у період з 2012 по 2019 рік було споруджено «Нову захисну оболонку» у формі арки. Місто Прип’ять та прилеглі населені пункти досі залишають непридатними для життя.

Під час збройної агресії росії проти України тема Чорнобильської трагедії набула нової актуальності. Адже російські війська вторглися на територію Чорнобильської АЕС, утримували персонал станції у заручниках протягом тижнів та вели там воєнні дії, які вже назвали «ядерним тероризмом»…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *