НЕБЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ

В підлітковому віці часто виникають проблеми і труднощі в безпосередньому спілкуванні з найближчим соціальним оточенням, особливо з дорослими. Саме в цей час формують важливі навички спілкування та соціальної взаємодії, які будуть допомагати або заважати у подальшому житті.

Проблеми і труднощі, які виникають у підлітків під час реального спілування з однолітками та батьками, штовхають їх до все тривалішого спілування в соціальних мережах.

Байдуже або формальне ставлення оточення до проблем спілкування в підлітковому віці може призвести до залучення учнів до небезпечних, протиправних або смертельних квестів, які набули певної популярності в мережі.



Сутність таких квестів полягає в тому, щоб під виглядом розуміння і переймання проблемами спілкування підлітка із соціальним оточенням: а) посилити його ізольованість від реальних соціальних стосунків; б) посилити емоційну залежність від групи та її керівників; в) маніпулювати поведінкою, настроями, цінностями учасників групи. У деяких випадках метою діяльності керівників таких груп є своєрідна гра з доведення підлітка до самогубства.

Підлітки, які виглядають пасивними, тихими, замкненими, відлюдними мають високий ризик мережевої залежності та суїцидальної поведінки. Вони часто почуваються самотніми, відірваними від світу реального спілкування. Навіть перебуваючи в мережі, вони почуваються самотньо.

            Але як наш організм виробляє антитіла до зовнішніх бактерій та вірусів, так  і психіка здатна захищатись від негативного впливу.

            Допомогти у цьому можуть такі фактори:

Якість стосунків між батьками та дітьми відіграє велику роль. Якщо між вами є довіра, взаєморозуміння, тепло та любов, то ніякий «інтернет-вірус» не зможе зашкодити.

Як можна підтримати дитину у період активних вікових змін?

  • Завжди підкреслюйте все добре та успішне, властиве вашій дитині, – це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє, покращує її стан.
  • Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її справді люблять.
  • Сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є, не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти.
  • Підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судіть її; знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через САМОстійність і власну успішну діяльність.
  • Тактовно і розумно підтримуйте всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності.
  • Не чиніть тиск на підлітка, не висувайте надмірних вимог до навчання, досягнення певних життєвих цілей тощо.
  • Майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї та однолітків, налагодити стосунки з протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

Як говорити з дитиною, коли вона активно висловлює свої емоції?

У всіх бувають емоційні сплески і це природньо. Потрібно лише правильно їх прожити і саме батьки вчать цьому дітей: своїм прикладом, правильними запитаннями, прийняттям та безумовною любов’ю до дитини, навіть якщо у якийсь момент вона поводиться «погано».

Зверніть увагу на табличку:

Чи не краще говорити із дитиною саме як у другій колонці? Ви відчували би себе прийнятими, спокійними і захищеними, якби вам відповідали фразами із третьої колонки?

Пам’ятайте, що у наших силах допомогти дітям, уберегти їх від фатальних помилок.

У дитини має бути можливість поділитися з кимось із дорослих чи однолітків своїми проблемами, сумнівами, болями тощо, тоді кризова ситуація не зайде у глухий кут і може бути подолана. Якщо у підлітка немає довірчих стосунків з батьками, то в його оточенні має бути хоча б одна людина, з котрою можна було б поділитися своїми переживаннями. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *